Публікації

Показано дописи з міткою "морпіхи"

Постріл у сопках. Останній повстанець

Зображення
              Присвячую стійкості                Мирослава Симчича. Листопад 1988 року. Тихоокеанський флот СРСР вирував мітингами та духом Перебудови, але в 55-й дивізії морської піхоти у Владивостоці статути залишалися залізобетонними. Роман, двадцятирічний морпіх із Дніпропетровщини, сидів у каптерці, стискаючи в руках пом'ятий лист від матері. Рядки пекли очі: «Ромцю, архіви відкрили… Твого діда Олексу, якого в 30-х розкуркулили й вивезли «на зелений клин», не розстріляли. Він вижив. Його нащадки, твої троюрідні, живуть там само, під Уссурійськом. Зовсім поруч із твоєю частиною…» Роман підвів очі на карту. Від його закинутої в тайзі точки до селища, де жили рідні, було всього кілька сопок. Кілометрів двадцять дикого, непролазного лісу. Офіційно у звільнення ніхто б не відпустив — часи були тривожні. Хлопець ухвалив божевільне рішення: піти в "самохід" на дві доби. Провідати своїх, торкнутися коріння, через як...

Архів

Показати більше