Гартовані в Січеславі.
24 лютого 2022 року. Цей день не просто розпочався — він увірвався в наші життя звуками, які неможливо забути чи переплутати ні з чим іншим. Ми прокинулися від вибухів. Приліт ракет по аеропорту остаточно розірвав передсвітання та останні ілюзії про те, що великої війни можна уникнути. Часу на роздуми чи паніку не було. Коли на екрані блимнув дзвінок від "Гедзя", усе стало на свої місця. Коротка розмова, збори — і ось ми з козаками вже їдемо до обласної ради в Дніпрі. Новини казали одне: там збиратимуться всі, хто готовий тримати зброю. Там формуватимуть ТРО. Ми приїхали до будівлі медіапростору — місця, яке було нам добре знайоме, адже ще у 2016 році, після Майдану, ми його охороняли. Тоді це здавалося історією, а тепер коло замкнулося. Навколо потроху збиралися люди: хтось розгублений, хтось мовчазний, але в очах кожного світилась запекла рішучість. Задовго до цього дня з телеекранів гучно оголошували про створення сил Територіальної оборони. Нам показували комбатів, до...