ДЕ була перша земля вільних людей
Коли твій літак іде на посадку й у динаміках лунає звичне: «Наш рейс прибуває в аеропорт Орлі», паризький туман за вікном раптом починає пахнути порохом, палаючим чорнилом і старовинними таємницями Версаля.
Навколо назви цього французького летовища й досі не вщухають похмурі суперечки. Для європейця це просто точка на карті, але для тих, хто знає мову давніх мап, тут чути відлуння грізних битв двох світів. Битва між козацькою честю та імперським підкупом, де на кону стояла сама пам'ять про свободу.
Усе почалося в задимлених кабінетах французьких філософів, коли молодий і ще бідний Вольтер розгортав перед собою «Опис України» Гійома де Боплана.
На тих мапах, упевнено виведених тушшю європейських майстрів, на місці майбутньої імперської плями чітко виднівся напис: «Ukrania quae et Terra Cosaccorum» — «Україна, що є Землею Козаків».
Натхненний цими лініями та розповідями свого близького друга — козацького графа Григорія Орлика, Вольтер написав слова, що дали іскру волі усій Європі: «Україна завжди прагнула бути вільною».
Григорій приніс у паризькі салони не просто байки, а спадщину свого батька, гетьмана Пилипа Орлика. Саме Пилип був автором першої у світі Конституції 1710 року.
Тоді, в українському варіанті, це унікальне творіння гордо звалося «Договори і Постановлення». Це вже значно пізніше латинське слово «конституція» закріпилося й стало єдиним для всього світу, позначаючи устрій держави вільних людей. Проте для європейських мислителів XVIII століття цей документ, принесений Орликами, став шоком: виявляється, у козаків закон і права людини стояли вище за волю правителя! Людовік XV був зачарований Григорієм Орликом, бачачи в ньому уособлення цієї «лицарської нації».
Граф пропонував королю створити на Рейні козацьку Січ — елітне з'єднання іноземних добровольців, яке за цим же лекалом згодом трансформується у славетний Іноземний легіон Франції.
Але в історію, де панував Орлик, брутально втрутилося інше прізвище — Орлов.
Поки козацький син проливав кров на полях Семилітньої війни за честь Франції та пам'ять про батьківські «Договори», у Петербурзі витанцьовував свій сюжет Григорій Орлов. Гвардійський офіцер, який допоміг захопити престол петербурзькій цариці Катерині ІІ, став її головним коханцем і фаворитом. Золото, яке «Катька» щедро вигрібала з імператорських кишень за любовні послуги, Орлов пустив на масштабну інформаційну війну в Європі.
Катерина ІІ, яка нещадно знищувала цілі народи, заганяла українців у кріпацтво та випалювала останки Запорозької Січі, вела активне листування з постарілим Вольтером. Вона майстерно вдавала з себе освічену реформаторку європейського типу, «просвітительку на троні», яка несе диким степам закон. Вона граючи писала філософу: «У нас козак, стріляючи з лука, думає про закони рівності», маскуючи цим рабство і тюрму народів.
А Вольтер, засліплений царською увагою, відповідав їй у листах із витонченими лестощами: «Я обожнюю лише три речі: свободу, терпимість і Вашу Імператорську Величність».
Разом із цими листами Орлов слав Вольтеру розкішні соболеві хутра, золото, діаманти й «правильно» відредаговані в Петербурзі історичні довідки. І славетний мислитель не встояв перед відвертим підкупом...
Старий, розбещений славою Вольтер почав підлесливо називати Катерину «Семірамідою Півночі», а її коханця Орлова — «найдоблеснішим лицарем». Куплене перо філософа почало шкрябати по паперу, замазуючи чорною сажею власні колишні переконання. У його нових книгах Україна вже не прагнула волі, козаки перетворилися на «розбійників», а Мазепа — на «зрадника». Імперія купувала пам'ять, намагаючись підмінити козацьке ім'я «Орлик» на проплачене «Орлов».
Але карти не брешуть, а перші козацькі «Договори» назавжди зафіксовані в часі. Суперечки навколо того, чий дух витає над Парижем — козацького генерала чи фаворита цариці, — не вщухають. І коли сьогодні сучасні лайнери злітають у небо зі смуг аеропорту Орлі, у гуркоті їхніх двигунів досі чути відлуння тієї давньої підступної битви. Це вічний спір між золотом тиранки та чистою, записаною на старих мапах волею вільних людей.
Тому, коли підлий ворог знов напав на землі тих, де в славні співають "козацького роду", з цього летовища пішла та підмога, що потребували. З цього місця повертались бійці Французького іноземного легіону з українським корінням, щоб здобути волю своїй землі.

Коментарі
Дописати коментар