РЕЧЬ НАДЕЖДЫ САВЧЕНКО В АДМИНИСТРАЦИИ ПРЕЗИДЕНТА

КОДАЦЬКА ПАЛАНКА ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО: ДЕНЬ КОЗАКА МАМАЯ. СІЧЕСЛАВ-ДНІПРО

КОДАЦЬКА ПАЛАНКА ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО: ДЕНЬ КОЗАКА МАМАЯ. СІЧЕСЛАВ-ДНІПРО: або СВЯТО ЯКОГО МОГЛО НЕ БУТИ. Свого часу ми з побратимами ввійшли до комісії з переіменуваня і зайнялись декомунізацію нашого міста. Сп...

ФЕОДОСІЙ МАКАРЕВСЬКИЙ ПРО НАШ ЗЕМЛІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО

   Декілька днів тому один з моїх знайомих патріотів пригадав, що є така книжка Феодосія Макаревського, що описує історію місцевої єпархії і що читання її було дуже захоплюючим і цікавим.
   Звісно. я повірив і знайшов цю книгу у відкритому доступі в мережі, а такожвзяв ще ів бібліотеці цю книгу.
   Называється она  "Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии"

Свій погляд на історію землі Війська Запорозького низового даю з  книги свідченнями самого Феодосія Макаревського.

Феодосій Макаревський багато місця в книзі присвятив історії острова Монастирського. До речі, нещодавно повернули назву острову вже офіційно.

Володів ним полковник Кирило Красовський з Самарської паланки Війська Запорозького низового та подарував його Самарському монастирю, ск пишеться на 31 стор. друкованого видання...

Але Монастирським острів був названий задовго до того. Ця назва згадується Бопланом 1620-го року, зі слів все того ж Феодосія Макаревського.

1775 року, пишеться на сторінці 32, власником вже був А.А.Прозоровський...1786 року острів переданий місту  під Ботанічний сад...

1815-1825 острів носив назву Прозоровський...

Проте великої популярності в народі за свідченням Феодосія Макаревського цей острі набув від легенди про перебування на острові святого Андрія Первозваного де він начебто встановив жертовник та хрест. На думку Макаревського це підтверджується "народною пам'яттю",що жива в найменуванні багаьої козаків Андріями...

Дуже цікава сторінка 33, на якій Феодосій Макаревський акцентує, що землі між Дніпром та Доном , особливо по рікам Самарі та Вовчій завжди були заселені людьми і посилається при цьому на так звану "Геродотову Гілею" де жили скіфи-землероби. Наявність і досі сотень скіфських курганів в цих краях є німим підтвердженням того...

  В північно-східній частині Павлоградського повіту, вочевидь це десь за кордоном нинішнього межівського району жили такі андрофаги(стор.34), не скіфський народ, за свіченням Геродота. Мабуть ми тепер маємо там нащадків тих андрофагів, щограбують нашу країну в тому краю зараз?

   Там же є і згадка про річку Пантикапею , що це за річка, довго сперечались дослідники , але Феодосій Макаревський певен, що мова іде саме за Самару і місця її впадіння у Дніпро.

Саме в ціх місцях описується народ, щотут мешкав і звався він роксоланами. рос-аланами або просто аланами....

   На наступній сторінці згадуються і племена готів, що прийшли 260-року з берегів Балтії саме для нападів на грецькі поселення, але дивні були ці напади... Готи приводили начебто полонених звідти і тих полонених селили в наших краях і давали обробляти землю та пасти худобу...(стор 35)

   Тут же сзгадується і інший історик давнини Страбон. що теж пише про роксолан і розміщує їх теж між Дніпром і Доном саме в середній частині Дніпра.

   Але повернемось до Монастирського острову. На  37 сторінці Макаревський знову згадує про ньго і дає дату побудови на ньому молитовного будинку в 350 році...Тут же за Макаревським ми дізнаємось, що більшість поселян цих місцин були слов'янами і в 5-6 сторіччі нашої ери...

   На 38 сторінці ми дізнаємось дивну річ, виявляється кочівники. що призводили до великих переселень народів, за сучасною теорію. в Макаревського виявились не такими кровожерливими. Ідеться про сарматів. Він каже, що сармати жили разом зі слов'янами і розмовляли слов'янською мовою...

   Тут же дає пояснення походження назви річки, що впадає в Дніпро в цих краях. Савромара - Самара(SAUROMARIS), що геть вибивається від здавалось би очевидного - від іудейських самаритян... 

   Тут же він починає розвивати свою теорію походження козаків, наголошуючи, що козари - слов'янські сармати, та що болгари і казари користувались однаковим слов'янським наріччяям.

   Але трохи нижче пише кро козар, що то тюрки віри іудейської та магометанської...

   

   Описуючи подальшу долю готів він пише, що готи втекли від гунів на південь...

    А от сармати-козари і стали козаками вже 750-року від різдва остаточно. Мабуть тому, що на стор 39 він пише про перехід військових казар у віру христовуаби відокремитись від євреєв та сарацинів. Цим підкреслюючи, що казари не були євреями...

  Тут Феодосій Макаревський вживає слово євреї, а не жиди, загальноприйнятне в ті часи...

  Те, що військові казари не були євреями, та і каганказарський не був євреєм.(вочевидь мова іде в часи до Святослава? інакше б вийшо, що Святослав пішов війною на християн)

   На сторінці 40 він описує, що відбулось хрещення козаків-казар на річці Самарі і хрестили тоді 200 казар на чолі з каганом. Начебто це зробив святий Кирило, що пізніше з Мефодієм начебто дав писемність сучасну - кирилицю...

   Тут же згадуються давні племена антів і підкреслюється, що вони були з роксолан і жили на цих землях від моря до Києва.

   В той же час казари заснували на березі Дону фортецю Саркель(проти печенегів) та місто Лебедіан в верхів'ях Інгульця.

Цікавий виходить з усього цього тандем -  роксолани-анти плюс сармати-казари.

  На сторінках 42-43 Макаревський описує землі запорожців як шлях "від варяг в греки" по Дніпру, а от зворотній шлях "від греків до варяг" - р. Міус, р, Вовча, р Самара і Дніпро. Так вони оминали пороги, коли йшли вгору по Дніпру. І саме тоді острів Монастирський, що знаходиться саме навпроти впадіння Самари в Дніпро стає пристанищем захищеним від нападів з усих боків і добрим спочинком для путників...

  Так 957 року за легендою на острові побувала княгиня Ольга.

988 року - Володимир Великий.

 Згадав він і пам'ятне місце загибелі Святослав 972 року.

  На стор. 45 острів Хортицю він згадує як ставку печенегів, половців  та Хозар і різних язичників.

   1030-року на думку Макаревського на острові Монастирському перебували племена половців, куманів.

    Згадав, начебто на Монастирському острові відбувалось хрещення багатьої язичників і серед них 1094 року дочки хана половецького Тутуркана, що стала дружиною Свчтополка. 1107 року хрестили ще двох невісток для сина Володимира Мономаха Юрія та для сина Олега Чернігівського Святослава...

   Сторінка 46 розповідає що 1111 року на річці Сальниці Володимир Мономах розибв половців.

   1054-1078 року на острові побував Нікон  Печерський...

   Цікава згадка на сторінці 47 за нинішню місцину Нагороного району міста де 1224 року був розміщений головний стан збірних полків князівських. Проте битва тут так і не відбулась через те, що Мстислав вирушив сам під нинішній Маріуполь і був розбитий на річці, що має назву Калка.

     Після цього на ці землі прийшло так зване, татарське нашестя. Якщо для Московії термін татарського нашестя неприйнятний, бо це одне і те саме було плем'я. то для наших земель це дійсно було нашестям.

   На сторінці 47 дається історія черкаських козаків, що вони пішли спочатку на П'ятигор'я а потым розселились на Монастирському, по рычцы Самара та по Дныпру до Канэва. Ы згадуються деякы дати 1224, 1247, 1282...Та згадується їх давня вітчизна місто Черкаси. Причому поселення пыд Канєвом було з дозволу Канєвського баскака, татарського ставленика Золотої Орди...

   Далі описується вигнання Орди Ольгердом та Гедиміном в Крим і ці місця вся середня частина Дніпра та від Дону до Очакова була зайнята козаками. Що характерно - литвини козаків не чіпали...

   1350-го року козаки зайняли Хортицю. Тут же Макаревський дає трактування походження назви Україна, як краю володінь литовських... - Украйна. Що цікаво, литовці, про яких пише Макаревський , розмовляли мовою слов'ян як і козаки...

    На 50 сторінці описується заселення нашого краю ще вигнанцями з Криму герцького походження.

    Самара , Монастирський острів та Романковий курган неодноразово , за свідченнями Феодосія , обирались козаками для проведення козацьких рад. як більш спокійне місцев середині земель козацьких. В ці ж часи Хортиця постійно піддавалась нападам татар.

   1395року Тамерлан захопив Азов і всі біженці тікали на Самару до наших країв звідти, це були слов'яни, греки. генуезці та венеціанці...

    1390-1440 роки стають роками захисту козаками всіх переселенців з півдня на своїй землі.(стор.51)

   1480 року турки разом з татарами напали на Самарь і пішли далі до Києва.(стор 52)

   Далі більше 50 років так розумію набігів турок..

   1530-76 роки розповідається що в ці роки козаки зібрались в Черкасах та почали звільняти землі Самарть, Монастирцський, Кодак, Звонецьке, Хортицю та Микитинське... Так була взільнена середня частина Дніпра. (стор.54)

   

   Поселення Самарь стає козацькою святинею через монастир. 1576 року тут появляється школа де навчають всіх грамоті і слову божему...

1575 року згадується велика посуха...1583 року про Самарь згадує один з подорожуючих цими краями, що захопився вивченням і доблестю козаків Самуїл Зборовський...(стор. 56)

   На наступній сторінці пишеться про те, що острів Трахтемирів був переданий козакам у вічне володіння.(стор 57)

    В ті часи до козаків примали любої віри...

Але через притісніння православних в польських землях почались і відповідні діх з боку козаків. На сторінці 59 згадується що рішенням Коша було постановлено відділити католиків від загально скарбу віддавши їм частину і відправивши з цих земель   Про це була зроблена обєява в Сычы Зпорозькый, на Сортомлику, в Самары, в Пустинно-Миколайвьскому монастиры та Кодакахы Романковому курганы...

  Проте Брати вирішили залишитись і просто всі прийняли православ'я...(стор. 60)

Це відбулось навесні 1638 року...

  1640 року за Макаревським відбулась битва на річці Жовтій при малому Інгульцю. Не знаю за яку саме він битву каже, але ще одна точно переможна була 1640-го де разом з військом Тугай-бея було запорожцями розбито військо польське.

   Далі в більості ідуть описи заснування різних церков в поселеннях.

Так на стор 61 згадується козацька рада в Романковому кургані де прийняте рішення про будівництва церкви на Чортомлику.

Згадується 1654рікяк входження козацьких земель до Московії, але ж вольності запорозькі зберігались ще довго і притісняти і закріпощати козаків почали не від початку.

   1667 року Польща з Московією заключила Анрусівський мир за яким вся східна частина від Дніпра відходить до Московії. Тоді ж вдіновили Самарський монастир.1672 року було москалями спалено місто Черкаси "за бунт" Дорошенка, хоча насправді він просто добивася збереження козацьких вольностей...

   1678 рік знищено Чигирин нападом турок з татарами. 

   Сторінка 63 каже про літопис в якому згадується Україна, це ще одне підтвердження, що це не вигадка австрійців в 1918 році для нас, а стала назва ще тих часів.

   1680-1734 постіні утиски з боку москалів приводили до стичок козаків з ними.

   Найбільш відома 1709 року після чого була знищена січ кошового Гордієнка за підтримку Мазепита спалена церква. Чи хвилювало когось, щото церква православна, з тих "братів" православних, що робили це? Чомусь про козаьку столицю Батурин не згадується в дописі Макаревського зовсім...

   1712  року козаки перебували на землях турків та татар. 1728 року в Олешківську січ прибувє грецький арїієрей Гариїл . не Московський, що цікаво...

1717 рік згадуються миргородські полоковники Данило Павлович та Павло Данилович Апостоли прийняли сотню козаків переселенців з-за Дніпра в Запоріжжя...1718 року почались нові поселення по Самарі та Орілі. 1721 року відродився знову Самарський монастир. 1730-року знову вибухнула недовіра запорожців до московських панів, що почали замати землі Війська Запорозького.

    Сторінка 68 розповідаючи про правління Анни Іоановни каже про повернення Запорозької січі з Олешків але не пише де саме знаходилась та Нова січ. згадується тільки річки Кільчень та Самарь

   Розповідаючи про 1737-38 роки пригадує  про "лже Алескія" Івана Мініцького в селі Ярославка та вихід козаків на Романків курган та Кодаки.

   Сторінка 71 пише про переселення в наші краї сербів. Так Московщина намагалась знищити вольності запорозьки пересиляючи сюди все більше ібільше іноземців. на ці землі. 1734-40- серби. 

    1741 - втікачі українці з Польщі поселились тут в наших землях за порогами.

Сторінка 75 розповідаєпро Дирекцію Вельможного Коша та йогоустрій з паланок.

Кодацька паланка - Роанково, Старий Кодак та Новий Кодак

Самарська паланка - Новоселиця. Кам/янка, Ревівка

Протовчанська паланка - Могилівка, Гупалівка. Орлик, Шульгівка

   Полковник паланки був і суддею і правителем землі рівний в правах удільному князю...

   Про судовий устрій запорожців було добре описано в розповдях козака Микити Леонтійовича Коржа

    Також Феодосій Макаревський пише про слободи засновані родинними запорожцями: Карнаухівка, Томаківка, Письмичівка, Кільчень, Пишнівка, Козирщіна, Перщепино. Калантайвка, Сердюеваеп, Миколаївка -Рудіва.

   Згадуються козаки Рудь, Шульга Хижняк, як рятівники та визволителі що впродовж 1738050 років відбивали ясир-полонених в татар на річках Вовчій, Самарі та Соленій.

    

В ці ж роки згадується заснування слобід : Пригородська, Аджамка, Вершино-Кам"янка, Мурзинка, Бешка, Овинянка, Мішуринрожський ретраншемент, Буянська, Кам'янська, Калужина, Бородаівска, Домоткань, Пушкарівка, Великих Буєрак, Інгульська, Комісаровка, Грузська, Вісська Плетено-Тишмицька, Красна, Ново-Архангельська, Вільшанка, Добрянка.

  Стор. 79 і ті, о за неє  приводять повні тексти козацьких законів, що діяли в Війську Запорозькому низовому і називались Регулами. 

   Одна з головних дозволяла лише православним селитись на цих землях, євреям та старообрядців же не допускали навіть до близького сусідства. 

    

   

  

КОЛЕКТОР САМОРОБНИЙ

Технології 

Як зробити власноруч сонячну батарею, і економити 6-7 місяців протягом року на електроенергії

 27.04.2016 admin Електроенергія, Сонячна батарея

Сонячна енергія – безкоштовна, тому принаймні 6-7 місяців у році можна отримувати теплу воду для господарських потреб. А в інші місяці – ще й допомагати системі опалення, пише EcoTown.

Головна ідея – дешево й сердито. Для виготовлення колектора використовуються доволі прості та поширені матеріали, які можна купити у найближчому магазині, або навіть знайти у себе в гаражі. При цьому ефективність колектора залишається на пристойному рівні. Вона нижча, ніж у фабричних моделей, але різниця в ціні повністю компенсує цей недолік.

Існують різні типи сонячних водонагрівачів, але усі вони ґрунтуються на простому принципі: чорна поверхня поглинає сонячне тепло, потім це тепло передається воді. Найпростіші моделі можуть бути споруджені із доступних матеріалів і не потребують насосів чи іншого електричного обладнання. Ефективний сонячний колектор може використовуватись навіть в зимовий час завдяки застосуванню незамерзаючих рідин – антифризів.

Описана система сонячного колектора є пасивною і не залежить від електроенергії. Вона обходиться без насосів. Гаряча рідина переміщується між колектором і баком по принципу конвекції, завдяки простому правилу – нагріта рідина завжди піднімається вгору.

Принцип роботи такого сонячного колектора такий:

1. Сонце нагріває рідину у колекторі Нагріта рідина підіймається по колектору і трубі до баку-акумулятора Коли гаряча рідина поступає у теплообмінник, встановлений у бак з водою, тепло передається від теплообмінника воді в баку Рідина в теплообміннику, охолоджуючись, переміщується вниз по спіралі і поступає з отвору у нижній частині баку назад у колектор Вода, що нагріта у баку, акумулюється у верхній частині баку Холодна вода з водопровідної мережі/резервуару поступає у нижню частину баку Нагріта вода відбирається через вихідний отвір у верхній частині баку.

Поки на колектор світить сонце, рідина у трубах абсорберу нагрівається, переміщується у бак і таким чином постійно циркулює. Цей процес забезпечує нагрівання води в баку всього за декілька годин за умови інтенсивного сонячного випромінювання.

Основний елемент колектора – абсорбер. Він складається з металевого листа, який приварений до металевих труб. Декілька труб встановлюються вертикально і приварюються до двох труб більшого діаметру, розташованих горизонтально. Ці товстіші труби для входу і виходу рідини повинні бути розташовані паралельно одна до одної. А вхідний отвір для рідини (нижня частина абсорберу) і вихідний отвір (верхня частина абсорберу) повинні розташовуватися з різних сторін панелі (діагонально). Для з’єднання у товстіших трубах необхідно просвердлити отвори під діаметр вертикальних труб.

Для кращої передачі тепла від металевої пластини до труб дуже важливо забезпечити максимальний контакт пластини з трубами. Зварювання має бути вздовж всього елементу. Важливо, щоб металевий лист і труби щільно прилягали одне до одного.

Абсорбер вкладається у дерев’яну раму і накривається склом, яке захищає колектор і створює всередині ефект теплиці.

Застосовується звичайне віконне скло. Оптимальна товщина – 4 мм, при цьому зберігається гарне співвідношення надійності та ваги. Бажано потрібну площу скла розділяти на декілька частин. Так зручніше та безпечніше працювати з ним.

Використання декількох шарів скла або склопакету дасть приріст ефективності, але збільшить вагу конструкції та вартість системи.

Сонячні промені проходять через скло і нагрівають колектор, а засклення запобігає витоку тепла. Скло також перешкоджає руху повітря в абсорбері: без нього колектор швидко втрачав би тепло через вітер, дощ, сніг або низькі зовнішні температури в цілому.

Раму слід обробити антисептиком та фарбою для зовнішніх робіт.

У корпусі робляться наскрізні отвори для подачі холодної та відведення нагрітої рідини з колектора.

Сам абсорбер фарбують жаростійким покриттям. Звичайні чорні фарби за високих температур починають злущуватися або випаровуватися, що призводить до потемніння скла. Фарба повинна повністю висохнути, перед тим, як ви закріпите скляне покриття (для запобігання конденсації).

Під абсорбером закладається утеплювач. Найчастіше використовується мінеральна вата. Головне, щоб він витримував доволі високі температури впродовж літа (іноді більше 200 градусів).

Знизу раму закривають ОСБ плитою, фанерою, дошками, і т.п. Основна вимога до цього етапу – впевнитися, що низ колектора надійно захищений від потрапляння вологи всередину.

Для закріплення скла у рамі роблять пази, або кріплять планки по внутрішній стороні рами. При розрахунку розмірів рами слід враховувати, що при зміні погоди (температури, вологості) впродовж року її конфігурація буде трохи змінюватися. Тому на кожній стороні рами залишають декілька міліметрів запасу.

На паз чи планку кріпиться гумовий віконний ущільнювач (D- або Е-подібний). На нього кладеться скло, на яке таким же чином наноситься ущільнювач. Зверху це все закріплюється оцинкованою бляхою. Таким чином, скло надійно закріплене у рамі, ущільнювач захищає абсорбер від холоду та вологи, а саме скло не пошкодиться, коли дерев’яна рама буде “дихати”.

Стики між листами скла ізолюються ущільнювачем або силіконом.

Накопичувальний бак. Тут зберігається нагріта колектором вода, тому варто подбати про його термоізоляцію.

В якості бака можна використовувати:

непрацюючі електричні бойлерикисневі балонибочки для харчового використання

Головне – пам’ятати, що у герметичному баку буде створюватися тиск в залежності від тиску водопровідної системи, до якої він буде під’єднаний. Не кожна ємність здатна витримувати тиск у декілька атмосфер.

У баку роблять отвори для входу і виходу теплообмінника, вводу холодної води, та забору нагрітої.

У баку розміщується спіральний теплообмінник. Для нього використовують мідь, нержавіючу сталь, або пластик. Нагріта через теплообмінник вода буде підніматися вверх, тому його слід помістити у нижній частині баку.

Колектор з`єднується з баком за допомогою труб (наприклад метало-пластикових або пластикових), які проведені від колектора до баку через теплообмінник і назад в колектор. Тут дуже важливо запобігти витоку тепла: шлях від баку до споживача повинен бути максимально коротким, і труби повинні бути дуже добре ізольованими.

Розширювальний бачок – це дуже важливий елемент системи. Він являє собою відкритий резервуар, розташований в крайній верхній точці контуру циркуляції рідини. Для розширювального бачка можна використовувати як металеву, так і пластикову посудину. З її допомогою контролюється тиск в колекторі (через те, що рідина від нагріву розширюється, можуть тріснути труби). Для зниження втрат тепла бачок також необхідно ізолювати. Якщо в системі присутнє повітря, то воно також може виходити через бачок. Через розширювальний бачок відбувається також наповнення колектора рідиною.

Джерело

ЗОЛОТА ПАЛАНКА: НЕВІДОМА СІЧЕСЛАВЩИНА

ЗОЛОТА ПАЛАНКА: НЕВІДОМА СІЧЕСЛАВЩИНА: ДІБРІВСЬКИЙ ЛІС ТА РІКА ВОВЧА.    Днями відкрив для себе і для тих. хто був зі мною в цьому місці незвичайну спадщину і багатство на...