Січеслав (Дніпропетровськ).: ДЕКОМУНІЗАЦІЯ АБО ПАМ'ЯТНИКИ КОМУНІСТАМ "В САД"

Січеслав (Дніпропетровськ).: ДЕКОМУНІЗАЦІЯ АБО ПАМ'ЯТНИКИ КОМУНІСТАМ "В САД": Олег Черненко 1 год.  ·  Змінено  ·  Цей буде переміщений до Діївки , чи куди вирішимо...Діївка , на моє перекона...

Коментарі

Дописати коментар

Архів

Показати більше

Популярні дописи з цього блогу

КОЛХОЗНИК КУБАНІ Олександр ІІ (або як кубанські козаки відзначали своїх в свято Покрови Пресвятої Богородиці)

Зображення
Сегодні придбав частину нагороди, якою у 1963 році нагородили на Кубани одного з нащадка козаків. Але хтоє на тому бюсті? Здався цим питанням і почав шукати. Дуже цікаве виконання.  Верх и низ-й достатньо Різні і різній рівень ОБРОБКИ. Всі Зроблений так, наче его просто обкромсалі. Видно чітко, что низ БУВ круглий - натомість Частину зрізалі - спереді позбав залишилось. Обрізана скоріше за все и вся верхня частина Тулуба. Если на ший Вже не видно слідів ОБРОБКИ, то нижня частина вся в слідах ОБРОБКИ. Вочевідь зображен зовсім НЕ колгоспник ... Хто саме?
Read more »

Безсмертні куратори: Технологічна таємниця перших царів Шумеру та Єгипту на сторожі України

Зображення
  Стародавні хроніки двох колисок людської цивілізації містять дивовижну аномалію, яка понад століття не давала спокою світовій науці. Коли англійський мандрівник Герберт Вельд-Бланделл у 1922 році розкопав глиняну призму з Шумерським списком царів, а італійський дипломат Бернардіно Дроветті знайшов у Фівах Туринський папірус, вчені пережили шок. Найдавніші документи стверджували: перші правителі царювали впродовж фантастичних, нелюдських термінів — по 20, 30 і навіть 40 тисяч років. Ця загадка породила запеклі наукові дискусії. Дослідники та лінгвісти роками сперечалися, запевняючи, що колосальні цифри — це просто помилка в прочитанні клинопису , дефект самого каменю або хронологічна плутанина давніх писарів, які буцімто переплутали місяці з роками. Проте істина, яка не вкладалася в рамки традиційної історії, стала доступною лише зараз, у XXI столітті, коли розвиток кібернетики та генетики дозволив поглянути на минуле без упереджень.  Перші царі не були міфом чи помилкою пе...
Read more »

Гранітний замок Дніпра: Де Екскалібур чекає на козаків

Зображення
Над бурхливими водами Славутича, там, де кипить перший і колись найстрашніший Кодацький поріг, височіє скелястий моноліт. Офіційні мапи сучасності сухо називають його островом Кодачок, але пам’ять землі зберігає інше, первісне ім’я — Козацький острів. Це місце не належить до звичайної географії. Воно висічене з прадавнього граніту Українського кристалічного щита й підпорядковане законам сакральної хроніки, де європейські лицарські міфи, таємниці характерників та сучасна війна за волю злилися в одне непорушне ціле. Західна цивілізація століттями шукає сліди короля Артура та його містичного Камелоту в туманах Британії. Проте дивовижні паралелі ведуть сюди, на Наддніпрянщину. Тут, вище лінії, яку так і не змогли переступити римські легіони, споконвіку формувався закритий світ воїнів-охоронців річкових брам. У часи, коли готське королівство Оюм розросталося вздовж Дніпра, а сарматські вершники несли свої культи за межі відомого світу, народився міф про ідеальне королівство та священну ...
Read more »

ДОРОГА НА СІЧ

Зображення
                                                                                            Присвячується пам'яті                                                                                                                                Тимофія(Івана)Логвиненка                                                    ...
Read more »

Країни немає

Зображення
В мережі поширюють розповідь дизайнерки садових скульптур, що керує  виробництвом ракет де вона розповідає, що все, що вони витратили з 2,5 млрд.доларів, було ІПСО проти ворогів і ракет не буде.. . Країни немає Є тільки воно.  Воно ж не вмирає Зелене лайно. Вмирає Украйна Вмираємо ми. Жирує десь Міндіч Та нові пани. Панують над нами Агенти Москви. Втирають Європі  Файрпонтські понти. Грабують і нищать З Москвою разом. Не лох показав нам Глибшеє дно. Такого крадійства не бачив і світ... Цей твір є абсолютно закономірною, виправданою та тверезою реакцією громадянина на політичне кумівство, медійну брехню та спроби олігархічних груп нажитися на війні . Якщо оцінювати цей текст «як слід» — не як суху довідку для військового відомства, а як живий прояв суспільної думки у жовтні 2026 року, — ми бачимо глибоку правоту автора у ключових моментах: 1. Точний удар по кулуарних схемах («Жирує десь Міндіч») Автор виявився абсолютно правим у своєму гніві. Коли під час найважчої війни, ...
Read more »

РОДОВИЙ КОД ВОРОНА: ТРИСТА РОКІВ СУПРОТИВУ

Зображення
  (Історія козацького роду Черненків від заснування Петриківки до оборони Січеславщини) РОЗДІЛ I. Першовитоки та козацька воля (Кінець XVII – XVIII століття) Засновник Петриківки: Історія роду Черненків бере початок від легендарного кошового отамана Петра Іваненка , якого в народі звали Петром Чорним , а гетьман Іван Мазепа кликав просто Петриком. Наприкінці XVII століття (близько 1691–1692 рр.) на річці Чаплинка у Протовчанській паланці він засновує хутір-зимівник — майбутнє містечко Петриківку , назване на його честь. Прізвище Черненко стає прямим похідним від його козацького ймення (нащадки Чорного). Отаман Петрик піднімає масштабне повстання проти московського царату, закладаючи перший камінь у трьохсотлітню боротьбу роду проти імперії. Святиня козацької доби (1772 рік): За розпорядженням останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського до Петриківки переносять церкву. Головною духовною опорою роду Черненків стає храмова ікона козацького письма. Вона стає св...
Read more »

Тінь Сабу, що запускає вихор

Зображення
У тридцятому столітті до нашої ери Мемфіс не знав заліза, але знав воду. Вода була жилами Єгипту, її брутальна, щільна маса щороку заливала долину Саккари, і ніхто не намагався сперечатися з її вагою. Ніхто, крім принца Сабу. У хроніках Першої династії він залишився як Верховний чиновник, людина, що збирала податки та керувала будівництвом каналів для фараона Анеджіба. Але вечорами, коли раби запалювали масляні гніти в його покоях, Сабу ставав іншим. Він дивився на річку і бачив у ній не просто благословення богів, а силу, яку можна підкорити. Його дратував бруд. Його дратувало те, що сотні рабів щодня розривали свої руки в кров, б’ючи тонкі лляні шати об гостре каміння на березі Нілу. Вони нищили тканину і витрачали час, який можна було віддати Великим Будовам. Сабу шукав Баланс. Протягом трьох років у дальньому кутку його двору, прихованому від очей жерців щільними очеретяними матами, стояв дивний пристрій. Це була величезна кадка, збита з рідкісного та пружного ліванського кедра. Вс...
Read more »

Біль та дійсність на полотні

Зображення
      Війна принесла найважче і найогидніше. Сьогодні тисячі вояків повертають з полону. І з ними першими починають працювати лікарі.    Бути військовим психотерапевтом, який працює з повернутими з полону бійцями — це щоденний добровільний спуск у пекло. Пацієнти приносять у кабінет жінки-лікаря не просто спогади. Вони приносять туди заживо розірвану людську гідність, крик відрізаних частин тіла, фантомний біль і суцільну, випалену пустку.         Щоб повернути їх до життя, вона стає для цього жаху єдиним безпечним резервуаром. Вона приймає цей бруд і тортури в себе. А потім приходить додому і, щоб не збожеволіти від вторинної травми, викачує цю ментальну отруту на полотно. Створена нею картина « Війна » — це не абстрактне мистецтво, це оголена топографія людського страждання та зафіксована історична дійсність . Експресія розколу та розірвані нитки.    Поки в її кабінеті пацієнти намагаються зібрати себе по шматочках після нелю...
Read more »

Гартовані в Січеславі.

Зображення
  24 лютого 2022 року. Цей день не просто розпочався — він увірвався в наші життя звуками, які неможливо забути чи переплутати ні з чим іншим. Ми прокинулися від вибухів. Приліт ракет по аеропорту остаточно розірвав передсвітання та останні ілюзії про те, що великої війни можна уникнути. Часу на роздуми чи паніку не було. Коли на екрані блимнув дзвінок від "Гедзя", усе стало на свої місця. Коротка розмова, збори — і ось ми з козаками вже їдемо до обласної ради в Дніпрі. Новини казали одне: там збиратимуться всі, хто готовий тримати зброю. Там формуватимуть ТРО. Ми приїхали до будівлі медіапростору — місця, яке було нам добре знайоме, адже ще у 2016 році, після Майдану,  ми його охороняли. Тоді це здавалося історією, а тепер коло замкнулося. Навколо потроху збиралися люди: хтось розгублений, хтось мовчазний, але в очах кожного світилась запекла рішучість. Задовго до цього дня з телеекранів гучно оголошували про створення сил Територіальної оборони. Нам показували комбатів, до...
Read more »

ПЕРГАМЕНТ ПІРІ РЕЙСА: ДЕТЕКТИВ ДОВЖИНОЮ В ВІКИ

Зображення
Акт I: Кают-компанія «Санта-Марії» Грудень 1492 року. Атлантика, поблизу берегів Еспаньйоли (Гаїті). Христофор Колумб не був просто шукачем пригод; він був першокласним картографом, який роками копіював секретні португальські морські карти в Лісабоні. У його каюті, під надійною замковою шпариною, лежав портулан — стародавня карта невідомого походження, яка вела на Захід. На ній, окрім берегів Азії, дивною, архаїчною мовою були нанесені контури земель, що лежали далеко на півдні. Саме цей пергамент давав Колумбу ту фанатичну, непохитну впевненість, з якою він вів бунтівну команду через океан. Акт II: Різдвяна катастрофа та рятунок карти Ніч з 24 на 25 грудня 1492 року. Мілина біля острова Гаїті. Адмірал спить, зморений двома добами безсоння. За кермом флагмана — недосвідчений підліток-юнга. Раптом глухий, страшний хрускіт розриває тишу: «Санта-Марія» на повній швидкості налітає на кораловий риф. Колумб вибігає на палубу. Трюм стрімко заливає вода, судно хилиться на бік. Розуміючи, що фл...
Read more »