ТЕЛЯТАМ-ДЕПУТАТАМ

Кожному теляті хочеться поїсти.
Ось вони і рвуться - де б покраще сісти.
Розумне телятко має аж дві матки,
А дурнеє може й одної не мати.

Так і наші бідні, ситі та голодні,
Наші депутати, даром , що народні,
Вкусять у одного і поп'ють відразу
Даром же вгощають, ту іще заразу.

Та,  що потім схочуть від них ці магнати?
Нас завести в рабство й відібрати хати.
Хати у народу, що обрав колись
Ось цих депутатів, Що їм все клялись.

"Всім життя покращити! Жити по-новому!"
Та забули пращурів заповіт, від Бога
Не клянись бо клятва вимагає\ діла,
Як поклявся, значить буде тобі лихо.

Лусне у народу той терпець, урветься.
І висіти будуть, якщо не порветься
Та линва тоненька на якій повісять
На вітру сушити вас під ясний місяць.

Місяць освіщатиме вас посеред ночі,
Що так безсоромно нам брехали в очі.
Ви висіти будете доки не згниєте
Щоб наукой бути владникам прийдешнім.